|
Протягом останніх п'ятнадцяти років після пожежі греко-католицькій громаді с. Стеблівка двічі пропонували
віддати залишки храму до музеїв просто неба: до Мукачева (громада не погодилася, воліючи все-таки
реставрувати храм на місці), і згодом - до скансену "Старе Село" у Колочаві. Але переговори так і не почалися,
хоча громада була готова зустрітися із представниками скансену.
У листопаді 2009 р. декілька мешканців і уродженців села Стеблівка об'єдналися в ініціативну групу
і виступили із заявою-зверненням до парафіян церкви Різдва Пресвятої Богородиці й до сільради.
До ініціативною групи увійшли: Баняс Юрій Олексійович, вчитель, художник, митець;
Ігнат Василь Михайлович, Лукач Василь Михайлович, Берец Володимир Антонович, підприємці;
Лукач Василь Петрович - вчитель математики, колишній директор школи. Вони запропонували за власний кошт та за участі волонтерів-ентузіастів спромогтися
виготовлення архітектурно-будівельного плану (проекту) для укріплення будівлі храму.
20 листопада 2009 р. у Стеблівці було прийнято рішення: "Погодити пропозицію ініціативної групи, яка пропонує
зберегти залишки згорілої дерев'яної церкви за рахунок укріплення та влаштування тимчасового даху над існуючою
спорудою з подальшою перспективою її відбудови за рахунок усіх зацікавлених людей...".
30 листопада 2009 року сесія Стеблівської сільської ради прийняла рішення про виготовлення проектно-кошторисної
документації та початок робіт по збереженню та відновленню залишків згорілої церкви.
|
|
Ці робочі ескізні пропозиції укріплювально-захисних конструкцій було відкинуто
На прохання ініціативної групи розробляти ескізно-конструктивне вирішення
збереження пам'ятки почало приватне підприємство "Архітектура&К", м. Хуст:
керівник Путрашик Тетяна Вікторівна, головний архітектор Орос Василь Васильович,
головний інженер Довгань Петро Семенович, виконавці: Фречка Василь Васильович та Баняс Ярослав
Володимирович.
Було розроблено кілька ескізних пропозицій загального вигляду споруди після
укріплювальних робіт з влаштуванням тимчасового даху. Важливо було те, щоб конструкція накриття не спиралася
на автентичну споруду церкви. Громада також хотіла, щоб після відновлювальних робіт споруді можна було повернути
її функцію храму - хоча б раз-два на рік проводити в ньому відправу, аби церква не стояла пусткою, а "жила".
Паралельно ініціативна група звернулась до Закарпатського обласного відділу культурної спадщини
із своєю пропозицією. У відповідь обласним відділом було направлено у Київ
ряд документів та фотофіксацій стану споруди для вирішення подальшого питання.
Пропозицію було погоджено в усній формі.
|
|
|
|
Цей варіант реалізовано
Поради і консультації надали фахівці з дерев'яної архітектури і реставрації пам'яток:
Рибчинський Олег Валерійович, м. Львів - канд. арх., викладач кафедри реставрації НУ "Львівська політехніка";
Куча Карел, м. Прага - архітектор, історик архітектури, автор численних книг у цій галузі
(включно з енциклопедичним виданням "Дерев'яні храми і дзвіниці Європи"), голова Спілки з дослідження дерев'яних храмів і дзвіниць, діючий член ICOMOS.
Гуцуляк Роман Борисович, м. Київ - к.х.н., заступник директора з наукової роботи Державного науково-реставраційного
центру консервації та реставрації пам'яток "Конрест".
РЕКОМЕНДАЦІЇ, НАДАНІ Р. Б. ГУЦУЛЯКОМ:
Враховуючи аварійний стан та значний об'єм роботи слід виконувати поетапно з максимально можливим збереженням
історичного вигляду пам'ятки та її автентичних будівельних матеріалів. На першому етапі слід виконати
протиаварійні та першочергові роботи і розробити необхідну проектну документацію на них:
- протиаварійні роботи по стабілізації конструкцій пам'ятки;
- встановити консерваційний тимчасовий дах, який був би незалежною конструкцією з мінімальними архітектурними
вирішеннями;
- нормалізувати вологісний стан цокольної частини церкви (облаштування кам'яної відмостки з водовідвідними лотками);
- після детального обстеження і складання картограм стану дубових плах виконати їх укріплення, локальний ремонт
та консерваційні заходи з максимальним збереженням автентичних елементів.
На другому етапі необхідно:
- провести комплексні наукового-реставраційні дослідження пам'ятки;
- розробити проектну документацію на реставрацію церкви (проектні пропозиції, технологію, ескізний проект
та робочу документацію);
- виконати комплекс необхідних консерваційних робіт на стінах та несучих конструкціях церкви.
На третьому етапі необхідно:
- відтворити верх та покрівлю церкви;
- відтворити елементи декоративного оздоблення в їх автентичному вигляді. Ті елементи, що залишились чи збереглись
частково, необхідно використати для обмірів та графічної фіксації. Елементи, які непогано збереглись - підлягають
поверненню на своє місце, а ті, що збереглись гірше, слід передати в музей;
- виконати благоустрій території.
|
|
3D-модель майбутньої споруди: стін церкви із захисною конструкцією. Тимчасовий консерваційний дах
є самостійним і не спирається на автентичні стіни.
Після обговорень і консультацій декілька робочих варіантів конструктивних пропозицій було відкинуто,
і вибір зупинили на проекті тимчасової покрівлі, який відповідав рекомендаціям фахівців:
облаштувати її, як було в історичній конструкції - дах з піддашком по першому ярусу. При цьому забезпечується
необхідний винос, задовільний захист стін, і "плече сили" при навантаженні не таке велике.
Також при цьому не затуляються вікна другого ярусу, і, відповідно, інтер'єр церкви освітлюється й деревина стін
добре просушується. Згідно запропонованого проекту дерев'яні стовпи одночасно мали виконувати роль стяжок
для автентичних пошкоджених зрубів і опор для дерев'яної конструкції даху-навісу (перекритого драницями).
Дах-навіс припіднято над автентичною спорудою, щоб забезпечити їй вільну вентиляцію.
Обраний варіант укріплювально-захисної конструкції можна розглядати як довготривале, але
тимчасове рішення для збереження пам'ятки. В майбутньому, якщо буде знайдено достатнє фінансування,
у будь-який момент можна розпочати роботу з реставрації пам'ятки задля повернення їй первісного вигляду,
зокрема, повноцінного даху, вежі-дзвіниці та інш.
Усі витрати на відновлювальні роботи, виконані до цього часу, оплачувалися виключно з коштів, зібраних
громадою села. Члени ініціативної групи працювали на волонтерських засадах, безкоштовно,
навпаки, вкладаючи свій час, працю і кошти.
|
|
|
|
Фотографії до (2008-2009 рр.) та після (жовтень 2010 р.) проведення робіт.
|
|
|
Перша відправа у відновленому храмі, 20 листопада 2010 р.
| | | | | | | | | | | | | | | |
|
|
детальніше
дізнатися про архітектуру та історію
церкви, подивитися фото і креслення можна на її сторінці
|