2009 року торгова марка Pinotex (концерн Akzo Nobel), виробник засобів для захисту деревини, з нагоди своєї 50-ої річниці започаткувала соціальну акцію - взяла на себе реставрацію однієї пам'ятки дерев'яної архітектури у стані занепаду. Проект "Дерев'яні храми України" став громадським партнером, а я, його авторка, - координатором цієї акції. Серед кількох занепалих дерев'яних храмів - "кандидатів" на порятунок, до яких ми з реставраторами виїжджали на місце для огляду, ми обрали костелик у Язлівчику Бродівського району, що стояв пусткою і швидко руйнувався. Вирішальними факторами для вибору стали його оригінальна архітектура, збережена в автентичному вигляді, без перебудов, відсутність у костелика статусу пам'ятки і, відповідно, шансів на реставрацію за державні кошти. Важливо було й те, що Бродівська районна рада привітала нашу акцію і від початку надавала нам всебічну організаційну підтримку.
У вересні-жовтні 2009 р. запрошені нами архітектори-реставратори з НУ "Львівська політехніка" провели попереднє обстеження споруди, на основі якого було приблизно оцінено вартість реставраційних робіт.
У листопаді-грудні 2009 року були виконані консерваційні роботи, що дозволили захистити споруду від опадів (див. фотогалерею нижче на цій сторінці). Пошкоджені ділянки даху було перекрито рубероїдом, діри в стінах забито дошками - так, щоб захистити від дощу і снігу, але водночас зберегти потрібну вентиляцію.

Впродовж усього 2010 року я шукала підрядника - фірму, яка б погодилася виконати заплановані протиаварійні роботи якісно, але в режимі економії, тобто без розробки дорогої проектно-реставраційної документації. Ці пошуки виявилися марними.
Зрештою через знайомих вдалося знайти контакти фахівців, які погоджувалися розробити проект реставрації за мінімально можливі кошти, а саме - проектно-реставраційний відділ ДП УДПІ "Укрміськбудпроект", м. Харків. Також вдалося сконтактувати з фахівцями Державного науково-реставраційного центру консервації й реставрації пам'яток "Конрест" (згодом цю організацію знищили, і Україна лишилася взагалі без такого явища, як реставраційна хімія), які виїжджали на об'єкт і провели його додаткові обстеження. В результаті цих обстежень виявилося, що споруда сильно уражена грибком, і суми, необхідні для її реставрації, перевищують ті, що передбачалися ТМ Pinotex. Тому проект, на превеликий жаль, було закрито.

Восени наступного, 2012 року наші однодумці з Бродівської районної ради подзвонили мені та сказали, що випадково (!) дізналися від людей - влітку в Язлівчик приїхала польська реставраторка з Гданська з групою студентів і вони просто "мовчки" розібрали костелик. Ми почали обдзвонювати львівських посадовців і нарешті довідалися, що у польської реставраторки є домовленості з певними особами у місті й що начебто костелик перенесуть до "Шевченківського гаю". Тим часом у ЗМІ почався шум щодо того, що скансен категорично відмовляється приймати костелик, який начебто не пасує до тематики музею. Не розуміючи, що відбувається, ми з Андрієм Салюком, очільником Львівської організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури, та іншими однодумцями написали відкритий лист з вимогою розібратися в ситуації, тому що насувалася пізня осінь, деревина з розібраного костелика лежала без нагляду просто неба в Язлівчику. Здійнявся скандал, була проведена прес-конференція, на яку нас взагалі не допустили. Тим часом вийшла стаття "Костел на валізах", де було наведено коментарі кожної зі сторін, які долучилися до дискусії.
Далі - в результаті ще низки, скажімо так, "переговорів" між зацікавленими особами з міської влади і музеєм, про які нам нічого не відомо, костел якимось чином все-таки прийняли і місце для нього знайшли. Влітку 2013 року польські реставратори зібрали його на новому місці, в музеї. При цьому дуже велика частка деревини була замінена на нову. Всі роботи були профінансовані польською стороною. Нині в костелику розміщується виставка дерев'яної скульптури.

Фотозвіт з консерваційних робіт, виконаних у листопаді-грудні 2009 р.
(у порівнянні з фотографіями костелу за серпень 2009 р.)

Розруха. Фотографії зроблені у серпні 2009 р. під час обстеження костелу