Воскресенська церква, 1800

Фото Олени Крушинської, серпень 2007 р.

Не поспішайте "крутити носом" на цю мініатюрну споруду тільки тому, що вона пофарбована у такий невибагливий колір! Абстрагуйтся від цього - і побачите архаїчні і гармонійні пропорції давньої української церквиці, хоч і побудована вона вже у 1800 р. Враження від неї залишається зворушливе, її фотогенічність не викликає сумнівів. А їхати в Бородані варто хоча б заради фантастичного краєвиду Росі. Найкраща точка для огляду над стрімким крутосхилом ховається за сосновим гайком біля знаку "Бородані" - туди спеціально приїздять романтичні парочки. А до церкви треба спуститися аж у низ, в село, вельми стрімкою дорогою.

А ось, що писав Лаврентій Похилевич у 1864 році про село і про церкву:

БОРОДАНИ, село на правой стороне Роси, от Богуславля в 8-ми верстах. Жителей обоего пола 674.
Церковь Воскресенская 7-го класса, земли имеет 43 десятины, построена первоначально 1745, во время владения княгини Вишневецкой; а нынешняя в 1800 году. В ней замечательна запрестольная икона Божьей Матери величиной, давностью и живописностью. Догадываются, что она находились и в церкви предшествовавшей нынешней. [Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Собрал Л.Похилевич. Издание Киево-Печерской Лаврі, 1864 год. Перевидання: Біла Церква, видавець О.В.Пшонківський, 2007. - С.444]

[Маленков Р., Година О. Дванадцять маршрутів Київщиною. К., Грані-Т, 2008, с.95]:
Далі прямуємо вздовж Росі, через Дибинці, до села Бородані. Місцевість між Розкопанцями і Бороданями просто чудова. Не дивно, що тут розташовано безліч баз відпочинку. Над Бороданями пагорби вкриті густим лісом. Але варто піднятися на будь- який з них, і відкриється казковий краєвид: сосновий бір, заросла очеретами заплава, кілька мандруючих русел, острови й села, що розкинулись у широкій долині Росі. У Бороданях стоїть дуже гарна дерев’яна церква – Воскресенська. Як це не дивно, але збудована вона не на пагорбі, а майже у заплаві. Своїми доволі простими архітектурними формами та вертикальною шалівкою невелика триглава церковиця нагадує ранні зразки української дерев’яної архітектури клітського типу, хоча дата її побудови – 1800 рік.

[ПГА, т.1, с.131]: Расположена в центре села на месте старой, построенной в 1745 г. Деревянная на каменном основании трехсрубная трехглавая с пристройками к бабинцу и апсиде. Стены вертикально ошалеваны. На западном фасаде - двухколонный портик.
Памятник отличается стройными пропорциями и восходящей к ранним периодам украинской деревянной архитектуры композицией, чем представляет историко-архитектурный интерес.

© 2007-2017, Olena Krushynska (derevkhramy@ukr.net)
Всі права застережені відповідно до чинного законодавства України.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише за узгодженням з автором.